- суб’єкти, які залучаються до опитування, спостереження або виконання письмових робіт (завдань) моніторингу на етапі проведення дослідження (далі – учасники дослідження).

2.Суб’єктами моніторингу можуть бути:

– експертна група моніторингу;

– адміністрація школи;

– органи внутрішньошкільного самоуправління.

Кожний суб’єкт моніторингу реалізує специфічні для нього завдання.

3.Ініціаторами моніторингу можуть бути атестаційна комісія, адміністрація закладу, органи самоуправління школи.

У разі, якщо суб’єкт моніторингу не є його ініціатором, для забезпечення проведення моніторингу ініціатор та суб’єкт моніторингу можуть за домовленістю визначати вид і рівень моніторингу, порядок оприлюднення результатів моніторингу (інформування про результати моніторингу), обладнання та інші ресурси, які використовуються суб’єктами моніторингу, права на використання інформації, одержаної за результатами моніторингу.

4.Суб’єктами, які здійснюють науково-методологічний супровід моніторингу, можуть бути:

– методична рада;

– експертна група;

– адміністрація закладу.

5.Учасниками дослідження можуть бути:

- здобувачі загальної середньої освіти та позашкільної (далі – здобувачі освіти);

- педагогічні працівники;

- батьки, інші законні представники здобувачів освіти.

ІІІ. Види моніторингу

1.Види моніторингу за відповідними критеріями можуть бути наступними:

- за етапами навчання: стартовий, рубіжний, підсумковий.

- за часовою залежністю: поточний, випереджаючий.

- за частотою процедур: разовий, періодичний, систематичний.

2.Напрями моніторингу:

- моніторинг узгодження управління (якщо школа відповідає певним стандартам в освіті, автоматично забезпечується адекватний рівень її діяльності);

- діагностичний моніторинг (визначення рівня академічних навичок учнів незалежно від їх особистості);

- моніторинг діяльності (включає заміри «входу» і «виходу» системи);

- статичний моніторинг (надає можливість одночасно зняти показники за одним або кількома напрямами діяльності школи, порівняти отриманий результат з нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення);

- динамічний моніторинг (багаторазовий замір певних характеристик під час усього циклу діяльності);

- психологічний моніторинг (постійне відстеження певних особливостей у ході навчальної діяльності);

-внутрішній моніторинг ефективності (спостереження за динамікою становлення колективу, прогнозування проблем, які можуть з’явитися у майбутньому);

-моніторинг освітніх систем (оцінювання стану системи, в якій відбуваються зміни, з подальшим прийняттям управлінського рішення);

-педагогічний моніторинг (супровідний контроль та поточне коригування взаємодії вчителя й учня в організації і здійсненні НВП);

-освітній моніторинг (супровідне оцінювання і поточна регуляція будь-якого процесу в освіті);

-учнівський моніторинг (комплекс психолого-педагогічних процедур, які супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють виробленню нової інформації, необхідної для спрямування дій на досягнення навчальної мети);

-моніторинг загальноосвітньої підготовки учнів (систематичне відстеження досягнення державних вимог підготовки учнів за основними навчальними дисциплінами);

-змістовний (особистісно орієнтований) моніторинг (динаміка особистісного розвитку);

моніторинг результативності освітнього процесу (показує загальну картину дій усіх факторів, що впливають на навчання та виховання, і визначає напрями, які будуть реалізовуватися в навчально – виховному процесі.

IV.Процедура підготовки та проведення моніторингу

1.Етапи моніторингу:

- планування та підготовка моніторингу (формулювання проблеми, що досліджуватиметься; -

- визначення мети та завдань моніторингу;

- розрахунок і формування вибірки, оцінка її репрезентативності; визначення критеріїв і показників оцінювання результатів дослідження тощо);

- розробка Програми;

- проведення дослідження (відповідно до форм і методів, визначених у пунктах 2-3 цього розділу, із залученням учасників дослідження, визначених у пункті 5 розділу II цього Порядку);

- збір та оброблення результатів моніторингу;

- аналіз та інтерпретація (узагальнення та пояснення результатів, визначення закономірностей, формулювання висновків тощо) результатів моніторингу;

- оприлюднення результатів моніторингу (інформування про результати моніторингу).

2.Методами проведення дослідження під час моніторингу можуть бути:

- опитування (анкетування, інтерв’ювання);

- тестування;

- спостереження за освітнім процесом та освітньою діяльністю у закладах освіти;

- фокус-група;

- аналіз документації закладів освіти, їх засновників;

- аналіз статистичних даних про стан системи освіти за встановленими формами звітності;

- нші методи.

3. Форми проведення моніторингу:

- безпосереднього одержання інформації від учасників дослідження (за допомогою спостереження, інтерв’ювання тощо);

- опосередкованого одержання інформації від учасників дослідження (у письмовій та/або електронній формі, із залученням експертів тощо);

- одержання інформації без залучення учасників дослідження (за допомогою вивчення документації, статистичної або оперативної інформації тощо).

- моніторинг може проводитися з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних і цифрових технологій, у тому числі дистанційно.

- під час проведення дослідження можуть використовуватися фронтальна, групова або індивідуальна робота учасників дослідження.

4.Програма розробляється суб’єктом моніторингу.

Програма оприлюднюється у будь-який спосіб, визначений суб’єктом моніторингу та узгоджений з ініціатором моніторингу (за його наявності).

5.У Програмі визначаються: мета і завдання, суб’єкти, об’єкт(и), форми та методи, індикатори, умови (у тому числі місце проведення), процедури проведення відповідного моніторингу, порядок визначення результатів моніторингу, строки та форми узагальнення результатів моніторингу, а також оприлюднення результатів моніторингу (інформування про них).

У Програмі обов’язково зазначається вид моніторингу відповідно до пунктів 1-3 розділу III цього положення. Суб’єкт моніторингу також може зазначити у Положенні про належність моніторингу,

що проводитиметься, до інших видів моніторингових досліджень, визначених за певними науково обґрунтованими ознаками.

До Програми додається графік проведення моніторингу.

Програма розробляється на основі науково обґрунтованої методології з урахуванням вікових особливостей учасників моніторингу.

V.Моніторинг проводиться в терміни, визначені у Положенні.

При визначенні термінів проведення моніторингу суб’єкт моніторингу має враховувати можливі ризики, пов’язані з надмірним навантаженням на здобувачів освіти та педагогічних працівників внаслідок збігу кількох контрольно-вимірювальних заходів (зовнішнє незалежне оцінювання, державна підсумкова атестація тощо).

VІ.Моніторинг проводиться державною мовою.

VІІ. Учасники моніторингу

1.При проведенні моніторингу перелік учасників дослідження (із зазначенням категорій учасників освітнього процесу та їх чисельності) має бути оприлюднений не пізніше, ніж за десять днів до початку його проведення, у будь-який спосіб, визначений суб’єктом моніторингу та узгоджений з ініціатором моніторингу (у разі потреби).

2.Для забезпечення участі в моніторингу учасників дослідження, суб’єкти моніторингу забезпечують:

-інформування учасників щодо вимог проведення моніторингу;

-виконання учасниками дослідження завдань, розроблених згідно з Програмою;

-дотримання етичних правил поведінки під час проведення моніторингу;

- безпечні умови для всіх учасників дослідження під час його проведення;

- організацію безкоштовної медичної допомоги за місцем проведення моніторингу (у разі потреби).

При проведенні моніторингу адміністрація закладу освіти створює належні умови для його проведення, зокрема з надають необхідні приміщення, матеріально-технічні ресурси, забезпечують розумне пристосування для осіб з особливими освітніми потребами (у разі потреби), вносять необхідні зміни до графіку освітнього процесу.

3.Учасники дослідження повинні:

-дотримуватися вимог проведення моніторингу, про які вони були поінформовані;

-виконувати інструкції осіб, які проводять моніторинг, щодо процедури моніторингу;

-виконувати завдання, оформляти виконану роботу згідно із правилами, визначеними в інструкції до неї;

-після завершення часу, відведеного для виконання письмової роботи (завдання), повернути матеріали моніторингу особам, які проводять моніторинг;

-дотримуватися правил етичної поведінки та принципів академічної доброчесності;

-виконувати роботу (завдання) на робочому місці, визначеному суб’єктом моніторингу.

4.У часникам дослідження, які залучені до проведення моніторингу, забороняється:

-приносити до місця проведення моніторингу небезпечні предмети і речовини, що становлять загрозу для життя і здоров’я людини;

-заважати іншим учасникам дослідження виконувати письмову роботу (завдання);

-спілкуватися в будь-якій формі з іншими учасниками моніторингу протягом часу, відведеного для виконання письмової роботи (завдання), якщо інше не передбачено Програмою;

-псувати майно установи чи організації, в приміщенні яких проводиться моніторинг, чи майно осіб, які перебувають у цьому приміщенні;

-використовувати в місці проведення моніторингу та мати при собі або на своєму робочому місці протягом часу, відведеного для виконання письмової роботи (завдання), засоби зв’язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації, а також окремі елементи, які можуть бути складовими частинами відповідних технічних засобів чи пристроїв, друковані або рукописні матеріали, інші засоби, предмети, прилади, що не передбачені процедурою проведення моніторингу (крім дозволених виробів медичного призначення, про наявність яких учасник дослідження повинен до початку виконання письмової роботи (завдання) повідомити особі, яка проводить моніторинг);

-виносити за межі місця проведення моніторингу матеріали моніторингу (якщо процедурою моніторингу, визначеною в Програмі, передбачено збереження конфіденційності матеріалів моніторингу);

У разі порушення учасником вимог проведення зовнішнього моніторингу, внаслідок чого може бути поставлено під сумнів надійність результатів моніторингу, учасник може бути не допущений до проведення моніторингу або видалений з місця проведення моніторингу.

Якщо порушення виявлено під час або після проведення моніторингу, роботу учасника може бути виключено з розгляду суб’єктом моніторингу.

VІІІ. Результати моніторингу

1.Результати моніторингу зазначаються у звіті, який готує суб’єкт моніторингу (відповідно до Програми)

2.У звіті обов’язково вказуються індикатори та шкала(и), використана(і) для визначення результатів моніторингу, а також методика, застосована для їх обрахунків.Звіт може містити таблиці, діаграми, графіки та інші форми узагальнення інформації.

3.Звіт за результатами моніторингу на рівні закладу освіти надається ініціатору моніторингу, який оприлюднює його у визначений ним спосіб.

4.Результати моніторингу можуть передаватися іншим особам або оприлюднюватися ними лише за згодою ініціатора моніторингу.

ІХ. Фінансування моніторингу

1.Фінансування внутрішнього моніторингу здійснюється за рахунок коштів засновника, власних надходжень закладу освіти та/або інших джерел, не заборонених законодавством.

Положення

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

НЕТАЙЛІВСЬКОГО навчально – виховного комплексу

Схвалено рішенням педагогічної ради 03.01.2020 ,протокол №03

I. Загальні положення

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти)

Внутрішня система забезпечення якості включає:

· стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

· систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

· критерії, правила і процедури оцінювання учнів;

· критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

· критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників;

· забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

· забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім закладом;

· створення в освітньому закладі нового мотивуючого освітнього середовища, дизайну .

II.Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

1.Стратегія забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

· принцип цілісності, який полягає в єдності усіх видів освітніх впливів на учня, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;

· принцип відповідностіДержавним стандартам загальної середньої освіти;

· принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

· принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

2.Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:

· функціонування системи формування компетентностей учнів;

· підвищення кваліфікації педагогічних працівників, посилення кадрового потенціалу освітнього закладу;

· забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

3.Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:

· самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;

· моніторинг якості освіти.

4. Завдання моніторингу якості освіти:

· здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в освітньому закладі;

· створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;

· аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання;

· створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів і педагогів;

· прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в освітньому закладі.

5. Моніторинг в освітньому закладі здійснюють:

· директор школи та його заступники;

· засновник;

· органи, що здійснюють управління у сфері освіти;

· органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками, учнями та батьками;

· громадськість.

6. Основними формами моніторингу є:

· проведення контрольних робіт;

· результати ДПА, ЗНО

· підсумкове оцінюваня учнів в класному журналі

· участь учнів у І та ІІ, ІІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, конкурсів;

· перевірка документації;

· опитування, анкетування;

· відвідування уроків, заходів.

7. Критерії моніторингу:

· об’єктивність;

· систематичність;

· відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;

· надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

· гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

· 8. Очікувані результати

· отримання результатів стану освітнього процесу в освітньому закладі;

· покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

· 9. Підсумки моніторингу:

· підсумки моніторингу узагальнюються у наказах, схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

· за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;

· дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об'єднань вчителів, нарадах при директору, засіданнях педагогічної ради.

ПОЛОЖЕННЯ

про моніторинг якості освітнього процесу

в Нетайлівському навчально – виховному комплексі

1. Загальні положення.

1.1 Дане Положення регламентує порядок, процедуру і форми проведення контролю якості освітнього процесу на рівні школи у вигляді моніторингу (далі — моніторинг).

1.2. Нормативною основою моніторингу оцінки якості освітнього процесу є: Конституція України, Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту», інші закони, Указ Президента України від 20.03.08 р. № 244/2008 «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні», «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти» 04.07.05 р. № 1013, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, накази МОН, розпорядження голів обласної, районної держадміністрацій, положення про рейтингову оцінку професійної діяльності учителів, класних керівників Нетайлівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, Статут школи, Програма розвитку закладу, дане Положення, спрямоване на підвищення якості освіти, активізацію й удосконалення діяльності навчального закладу.

1.3. Моніторинг — це форма організації, збору, системного обліку та аналізу інформації про організацію і результати освітнього процесу для ефективного вирішення завдань управління якістю освіти.

1.4. Внутрішній моніторинг діяльності є складовою частиною системи освітнього моніторингу, яка передбачає збирання (первинні дані), оброблення (аналіз і оцінка якості освіти), рігання (формування і ведення бази даних) та розповсюдження інформації про стан освіти (адресне забезпечення користувачів статистичною й аналітичною інформацією), прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки й основних тенденцій її розвитку, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення якості надання освітніх послуг закладом та ефективності функціонування освітньої галузі в цілому, формування завдань, тестів іншого інструментарію для оцінки якості освітнього процесу з методичними рекомендаціями.

1.5. Під контролем у вигляді моніторингу розуміється діагностичний контроль, в результаті якого вивчаються умови, процес, результати освітньої діяльності з метою виявлення їх відповідності законодавчим, нормативно-правовим, інструктивно-методичним документам про освіту.

1.6. Проведення моніторингових досліджень передбачає створення Ради (спеціальної групи аналітиків) моніторингу як структурного підрозділу методичної ради школи.

1.7. Положення узгоджується методичною радою та профспілковим комітетом закладу, затверджується на засіданні педагогічної ради школи.

1.8. Заклад у своїй діяльності керується чинним законодавством, нормативно-правовими актами з питань організації навчально-виховного процесу та даним Положенням.

1.9. Положення поширюється на всіх працівників загальноосвітнього навчального закладу та учасників навчально-виховного процесу.

2. Мета моніторингу

2.1. Отримання оперативної, точної інформації про стан результативності освітнього процесу у школі.

2.2. Виявлення дійсних результатів шкільної освіти і можливості на цій основі коректувати програму розвитку школи, прогнозування тенденцій розвитку системи навчання в школі.

2.3. Виявлення реального рівня кваліфікації педагогічних кадрів, їх підготовленість до вирішення інноваційних завдань.

2.4. Відстеження динаміки освітніх послуг, ефективність управління навчально-виховним процесом.

3. Завдання моніторингу

3.1. Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом.

3.2. Виявлення типових ознак успіху та недоліків управлінської і педагогічної діяльності.

3.3. Задоволення інформаційних запитів адміністрації й основних структур школи щодо створення прогнозів, аналітичних, довідкових матеріалів.

3.4. Виявлення й оцінювання відповідності фактичних результатів діяльності педагогічної системи її кінцевій меті.

4. Предмет моніторингу

Предметом моніторингу є якість освіти і виховання як системоутворюючий фактор освітнього процесу в школі.

5. Об'єкти моніторингу

Об'єктом моніторингу є система організації навчально-виховного процесу в школі.

5.1. Освітнє середовище:

• контингент тих, хто навчається;

• кадрове (педагогічне) забезпечення освітнього процесу.

5.2. Ті, хто навчаються:

• ступінь адаптації до навчання учнів 1-х, 5-х класів;

• рівень навченості (з усіх предметів);

• рівень вихованості учнів;

• рівень роботи з обдарованими дітьми;

• модель випускника, рівень її досягнення учнями школи (за ступенями навчання).

5.3. Педагогічні працівники ( також класні керівники):

• рівень професійної компетентності;

• якість і результативність педагогічної роботи;

• рівень інноваційної діяльності;

• аналіз педагогічних ускладнень (через анкетування);

• самоосвітня діяльність.

5.4. Освітній процес:

• відомості про виконання всеобуча;

• аналіз стартового, рубіжного та підсумкового . контролю за рівнем навчальних досягнень учнів.

5.5. Соціально-психологічне супроводження навчально-виховного процесу:

• соціальний паспорт класу;

• психологічна діагностика;

• профілактична робота.

5.6. Здоров'язберігаючий аспект, безпека життєдіяльності, охорона праці.

6. Суб'єкти моніторингу

Суб'єктами моніторингу є: Рада моніторингу, адміністрація школи, органи внутрішньошкільного самоуправління. Кожний суб'єкт моніторингу реалізує специфічні для нього завдання.

7. Функції моніторингу

7.1. Отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів впливу на динаміку.

7.2. Упорядкування інформації про стан і динаміку якості освітнього процесу.

7.3. Координація діяльності організаційних структур ( творчі групи), задіяних у процедурах моніторингу.

8. Види моніторингу

8.1. За етапами навчання: стартовий, рубіжний, підсумковий.

8.2. За часовою залежністю: поточний, випереджаючий.

8.3. За частотою процедур: разовий, періодичний, систематичний.

9. Напрями моніторингу:

• моніторинг узгодження управління (якщо школа відповідає певним стандартам в освіті, автоматично забезпечується адекватний рівень її діяльності);

• діагностичний моніторинг (визначення рівня академічних навичок учнів незалежно від їх особистості);

• моніторинг діяльності (включає заміри «входу» і «виходу» системи);

• статичний моніторинг (надає можливість одночасно зняти показники за одним або кількома напрямами діяльності школи, порівняти отриманий результат з нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення);

• динамічний моніторинг (багаторазовий замір певних характеристик під час усього циклу діяльності);

• психологічний моніторинг (постійне відстеження певних особливостей у ході навчальної діяльності);

• внутрішній моніторинг ефективності (спостереження за динамікою становлення колективу, прогнозування проблем, які можуть з'явитися у майбутньому);

• моніторинг освітніх систем (оцінювання стану системи, в якій відбуваються зміни, з подальшим прийняттям управлінського рішення);

• педагогічний моніторинг (супровідний контроль та поточне коригування взаємодії вчителя й учня в організації і здійсненні НВП);

• освітній моніторинг (супровідне оцінювання і поточна регуляція будь-якого процесу в освіті);

• учнівський моніторинг (комплекс психолого-педагогічних процедур, які супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють виробленню нової інформації, необхідної для спрямування дій на досягнення навчальної мети);

• моніторинг загальноосвітньої підготовки учнів (систематичне відстеження досягнення державних вимог підготовки учнів за основними навчальними дисциплінами);

• змістовний (особистісно орієнтований) моніторинг (динаміка особистісного розвитку);

• моніторинг результативності НВП (показує загальну картину дій усіх факторів, що впливають на навчання та виховання, і визначає напрями, які потребують більш детального дослідження).

10. Форми моніторингу

10.1. Самооцінка власної діяльності на рівні педагога, учня, адміністратора.

10.2. Внутрішня оцінка діяльності підсистем керівниками.

10.3. Зовнішнє оцінювання діяльності замовниками освітніх послуг, органами управління освітою.

11. Етапи проведення моніторингу

11.1. Терміни проведення моніторингу визначаються планом роботи школи на рік.

11.2. Моніторинг включає три етапи:

а) підготовчий — визначення об'єкта моніторингу, визначення мети, критерії оцінювання, розробка інструментарію і механізму відстеження, визначення термінів;

б) практичний (збір інформації) — аналіз документації, тестування, контрольні зрізи, анкетування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;

в) аналітичний — систематизація інформації, аналіз інформації, коректування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

12. Виконавці моніторингу

Виконавцями моніторингу є: заступник директора по роботі НВК, керівники творчих груп, інших підрозділів методичної системи школи, вчителі-предметники, класні керівники.

13. Функціональні обов'язки учасників моніторингу.

13.1. Керівництво школи:

• розробляє і втілює внутрішньошкільну систему моніторингу якості освіти і виховання;

• установлює і затверджує порядок, періодичність проведення моніторингових досліджень;

• визначає шляхи подальшого розвитку школи.

13.2. Рада моніторингу:

• проводить моніторингові дослідження;

• аналізує результати моніторингу;

• веде облік результатів моніторингу;

• розробляє рекомендації з усунення виявлених недоліків.

13.3. Класний керівник:

• проводить контроль за всеобучем кожного учня;

• своєчасно доводить підсумки до відома батьків;

• своєчасно подає інформацію для моніторингу.

13.4. Учитель:

• визначає й аналізує рівень навчальних досягнень учнів з предметів за результатами тестування, контрольних зрізів, підсумків за семестри, навчальний рік;

• визначає шляхи підвищення навчальних досягнень учнів;

• своєчасно подає інформацію для моніторингу.

14. Критерії щодо здійснення внутрішнього моніторингу:

• об'єктивність з метою максимального уникнення суб'єктивних оцінок, урахування всіх результатів (позитивних і негативних), створення рівних умов для всіх учасників НВП;

• валідність для повної і всебічної відповідальності пропонованих контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критеріїв виміру та оцінки, можливість підтвердження позитивних і негативних результатів, які отримуються різними способами контролю;

• надійність результатів, що отримуються при повторному контролі, який проводять інші особи;

• врахування психолого-педагогічних особливостей передбачає диференціацію контрольних та діагностичних завдань;

• систематичність у проведенні етапів і видів досліджень у певній послідовності та за відповідною системою;

• гуманістична спрямованість з метою створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату.

• результати моніторингу мають тільки стимулюючий характер для змін певної діяльності.

15. Очікувані результати

15.1. Отримання результатів стану освітнього процесу в школі.

15.2. Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських і тактичних рішень.

16. Підсумки моніторингу

16.1. Підсумки моніторингу проводяться два рази на рік (за підсумками семестру, навчального року).

16.2 Підсумки моніторингу оформляються в схемах, таблицях, діаграмах, висвітлюються в довідково-аналітичних матеріалах, які мають конкретні, реально виконувані рекомендації.

16.3. Підсумки моніторингу можуть обговорюватися на засіданнях педагогічної ради, нарадах при директорові, нарадах при заступникові директора, на засіданнях методичної ради школи.

16.4. За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення, видається наказ, оформляється аналітична довідка, здійснюється планування і прогнозування розвитку школи.

16.5. Одна і та ж моніторингова інформація дає можливість перетворити її в діяльнісний інструмент управління якістю освіти.

17. Контроль за проведенням моніторингу здійснює навчальна частина.

18. Дане Положення може бути змінено чи доповнено рішенням методичної ради школи.

Комунальний заклад

Нетайлівський навчально – виховний комплекс:

загальноосвітня школа І – ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад

Звіт

щодо проведення моніторингового дослідження

якості виховної роботи

І півріччя 2019-2020н.р.

На виконання наказу від 03.12.2019р. №38 «Про проведення

моніторингового дослідження якості виховної роботи у І півріччі 2019-2020

навчального року» у грудні 2019 року було проведено дослідження якості виховної роботи. Моніторингове дослідження проводила моніторингова група, створена наказом від 03.12.2019р. №39 у складі:

- Чоста Г.М. , директор НВК

- Нікітіна А.А., заступник директора по роботі НВК

- Касілова О.Л. , бібліотекар

Для проведення моніторингового дослідження якості виховної роботи було розроблено три види анкет за соціальними групами: учні, їх батьки та класні керівники. В анкетуванні брали участь 37 учнів 2-9 класів, 55 батьків та 8 класних керівників навчально – виховного комплексу.

Мета даного дослідження: обґрунтувати та реалізувати системну діагностику наявності та якості виховного процесу на рівні школи.

Для досягнення даної мети були поставлені завдання: аналіз досліджуваної проблеми, розробка діагностики, проведення моніторингового дослідження, обробка і узагальнення отриманих результатів, надання рекомендацій щодо підвищення ефективності виховної роботи в школі.

Об’єктом дослідження стали організація і проведення виховної роботи в школі. Предметом дослідження стали етапи виховного процесу, зміст виховної роботи, результати (рівень вихованості), умови, що забезпечують можливість виховання та самовиховання особистості, моральні, етичні цінності учня тощо.

За результатами проведеного дослідження системи виховної роботи були отримані і проаналізовані фактичні дані. Моніторингова група визначила такий результат: 88% опитаних вважають, що рівень виховної роботи школи високий, 12% - середній, а 0% - низький .

Загальні результати опитування рівня виховної роботи в школі

	Низький (%)	Середній (%)	Високий (%)
Класні керівники	0	12	88
Батьки	0	15	85
Учні	0	9	91
Всього	0	12	88

Виховний процес у школі здійснюється планомірно за допомогою системи національно-патріотичного виховання, здорового способу життя , участі учнів в роботі самоврядування. Формується цілісним освітнім середовищем, яке включає класно-урочну систему, комплекс позаурочної виховної роботи, вплив соціального оточення, співпрацю між сім'єю та школою.

На підставі отриманих результатів можна виокремити такі фактичні дані: класні керівники сприяють формуванню дружніх відносин у класних колективах, допомагають регулювати внутрішньокласні стосунки і є авторитетом для опитаних учнів. Можливо тому більшість респондентів (91%) почуваються захищено і комфортно у своїх класах і тільки незначна кількість учнів (9%) вважає, що класний керівник не впливає на формування відносин у класному колективі.

Як визначило 91% респондентів класні керівники допомагають своїм учням в організації виховних заходів, або перевіряють чи добре діти підготували виховний захід, а потім дають свою згоду .

Для повноцінного формування особистості школярів необхідно створювати співпрацю між учителями, учнями і батьками в цілому. Тому класні керівники у роботі з батьками намагаються використовувати різноманітні форми діяльності школи. Тобто, між школою і сім’єю існує співпраця у вихованні дітей. Але слід відмітити, що на думку опитаних (42%) співробітництво між школою та сім'єю носить епізодичний характер, тобто воно обмежується відвідуванням батьками шкільних і класних зборів, посильною допомогою школі. А батьки 58% учнів активно залучаються до участі в роботі різних шкільних гуртків, виховних заходах, екскурсіях тощо. Проводяться педагогічні навчання для батьків, у яких беруть участь 72% респондентів. Таким чином можна зробити висновок, що батьки учнів недостатньо залучені до виховного процесу школи.

Відомо, що саме в колективі особистість самореалізується, самовизначається, самовдосконалюється, тому важливу роль у становленні учня відіграють органи учнівського самоврядування.

На основі аналізу відповідей (83%) школярів, ми можемо зробити висновки, що у школі працює учнівське самоврядування, яке діє як на рівні класу, так і на рівні школи. Як вважають 90% опитаних усім учням школи надається можливість стати представником у дитячій організації «Відродження» і вибори до неї відбуваються з дотриманням принципів загальності, рівності, таємності голосування (90%). Але, на жаль, 10% респондентів висловили думку про те, що в органи самоврядування може потрапити не кожен учень. Отже, напрошується висновок, що не всі учні впродовж свого навчання проходять школу самоврядування і мають доручення (постійні, тимчасові).

Із задоволенням беруть участь у виховних заходах класу, школи 89% учнів, що свідчить про недостатню актуальність, новизну, цікавість до проблем, які відображені у виховній роботі.

Виховна робота відбувається за всіма зазначеними у плані виховної роботи напрямками (патріотичним, екологічним, правовим, естетичним тощо).

Учні орієнтовані на виховання у них позитивних рис характеру. Більшість респондентів (92%) вважає, що виховна робота школи сприяє формуванню у них таких якостей як людяність, порядність, чесність, справедливість, доброта. У школі проводяться заходи які збуджують чутливість до людської і вважають за необхідне брати активну участь в них 92% учнів ,8 % ,відповідно, не цікавляться даною проблематикою.

Переважна більшість респондентів (92%) переконані в тому, що школа забезпечує умови для розвитку їх творчих здібностей. Але 8% вважають, що це відбувається не завжди.

У НВК робота направлена на пропаганду здорового способу життя. Відповіді 95% респондентів засвідчують, що з ними регулярно проводять бесіди на дану тематику, у достатній кількості проводять спортивні заходи, свята, змагання. Як показало опитування, 95% школярів приймають активну участь у цих заходах.

Виховна робота спрямована на допомогу в адаптації і підготовку дітей до майбутнього дорослого життя. Учні можуть отримати у школі необхідні поради, консультації по життєво важливим питанням.

Відповіді респондентів засвідчують, що недостатньо уваги приділяється роботі пов'язаній зі збереженням навколишнього середовища, у виховних заходах якої беруть участь 50% учнів.

Як показали анкети, велику зацікавленість викликає в дітей краєзнавча робота. Учні (96%) охоче вивчають матеріал, пов'язаний з історією рідного краю, але хотіли б цим займатись ще частіше. У відкритому питанні діти вказали на те, що їм хотілося б збільшити кількість екскурсій і подорожей по рідному краю з метою кращого вивчення своєї Батьківщини.

Спираючись на результати опитування, можемо зазначити, що слід більше уваги приділяти гурткам художньої самодіяльності. Можна зробити висновок, що хоча робота з художньої самодіяльності і проводиться, але вона не охоплює максимальну кількість бажаючих дітей. Потрібно активніше залучати до співпраці батьків .

Більшість дітей зазначили, що організація виховної роботи в школі якісна (93%) і їх задовольняє її рівень. Але певні аспекти виховної роботи школи потребують змін. Тому доцільно враховувати побажання учнів при складанні річного плану виховної роботи.

Аналіз анкет для батьків виявив, що вони проявили зацікавленість до моніторингового дослідження і висловили багато пропозицій стосовно поліпшення виховної роботи в НВК.

На підставі систематизації даних можна сказати, що більшість опитаних (85%) визначили рівень виховної як високий, 15% вважають його середнім, а 0% - низьким. Детальний аналіз анкет показав, що дане питання є проблематичним і потребує вирішення з боку адміністрації, батьків , так як в селі немає більше закладів, які б виконували функцію виховання, організації дозвілля дітей.

Респонденти задоволені існуючим позитивним психологічним кліматом в учнівському колективі (93%). Як зазначили 92% опитаних, школа допомагає їм у вихованні дітей. Хоча, маючи проблеми з виховання батьки і звертаються до педагогів, однак 29% роблять це лише в особливих випадках.

Більшість учасників дослідження (75%) вказують на той факт, що виховна робота школи допомагає учням у плануванні їхнього майбутнього. На думку 74% респондентів, виховний процес школи сприяє формуванню світогляду і активної життєвої позиції дітей, але 26% батьків вагаються з відповіддю. Отже, слід зазначити, що недостатньо уваги приділяється роботі, направленій на соціалізацію особистості учнів.

Як вважають 89% опитаних в достатній кількості проводяться виховні класні та позакласні заходи, спрямовані на формування здорового способу життя, але 11% виявили побажання збільшення роботи в даному напрямку.

Згідно опитування класних керівників більшість (87%) вважають, що рівень виховної роботи високий, 13% – середній, 0% низький .

В ході дослідження було виявлено, що 90% учителів вважають за необхідне шукати шляхи, методи вдосконалення виховної роботи з класом у сучасних умовах.

Всебічний розвиток особистості учнів і реалізація їх творчого потенціалу прямопропорційні умінню класного керівника правильно організовувати виховний процес у класі .Значна кількість учителів (84%) намагаються створювати у школі умови для самореалізації, саморозкриття кожного учня.

Слід відзначити, що 85% респондентів, які брали участь у дослідженні, налагодили тісний взаємозв’язок учитель-родина і активно співпрацюють із батьками у вихованні їх дітей. Але 15% класних керівників налагоджують контакт із сім'єю, лише коли потрібна допомога батьків. Тому для досягнення спільної виховної мети необхідно орієнтувати класних керівників на співпрацю з родинами учнів.

Аналізуючи отримані дані та побажання самих вчителів ми дійшли висновку, що класні керівники не на повну потужність співпрацюють з батьками. На цю проблему треба звернути особливу увагу і обов’язково врахувати її при плануванні виховної роботи школи.

Позитивним є той факт, що 98% учителів вважають за необхідне працювати над професійним саморозвитком, адже саме цей аспект є основою педагогічної майстерності. Педагоги розуміють, що для забезпечення виховного процесу новими технологіями роботи з учнями принципово важливо використовувати методи та форми роботи, які позитивно впливають на розвиток особистості кожного учня. За основу виховання вони беруть особистість дитини, забезпечення комфортних, безконфліктних умов її розвитку, реалізацію її природного потенціалу.

На основі аналізу анкет ми можемо сказати, що значна кількість опитаних (90%) схиляється до думки, що необхідною умовою виховного процесу є поєднання педагогічних вимог із повагою до особистості.

При плануванні виховної роботи більшість респондентів намагається враховувати індивідуальний підхід до учнів тому, що він сприяє оптимізації виховного процесу. Негативним є той факт, що деякі вчителі використовують цей підхід лише до певної категорії учнів. Із вищевказаного можна зробити висновок, що переважна більшість класних керівників люди творчі, які працюють над своїм самовдосконаленням і саморозвитком та намагаються створювати у довірених їм класних колективах атмосферу доброзичливості, взаємоповаги і взаємодопомоги. Проте не всі вчителі сумлінно виконують обов’язки класного керівника.

З опитування видно, що ведеться робота з учнями, які мають труднощі у вихованні (79%). Отже, проводиться робота з «важкими» учнями, але недостатньо. До цього процесу потрібно залучати соціального педагога Лєвду В.В.,опікунську раду школи; розробити і реалізувати комплекс заходів, направлених на подолання труднощів у вихованні цієї групи дітей.

Обробка інформації дає можливість зробити такий висновок: працюють органи самоврядування учнів, але лише 65% класних керівників у своїй виховній роботі повністю покладаються на них, а 35% опитаних - тільки частково. Отже, вчителям потрібно допомагати в подальшому становленні органів самоврядування на основах принципів демократії, гласності, розвивати їх самостійність і самоорганізацію.

Більшість опитаних (91%) розуміють, що необхідні інновації, пошук шляхів, методів вдосконалення виховної роботи.

Отже, класні керівники виконують виховну функцію, але через перевантаження додатковими обов’язками і недостатньою мотивацією не завжди дана робота виконується на високому рівні.

Слід відмітити, що всі вчителі вважають за необхідне проводити діагностику якості виховного процесу у школі, класі та володіти сучасними методиками діагностування, моніторингу.

Висновки:

Виховний процес у школі проводиться і оцінюється позитивно батьками, учнями і вчителями, здійснюється майже завжди планомірно за допомогою відповідної системи, що включає класно-урочну і позаурочну роботу.

У школі існує співпраця між сім’єю та школою: працює опікунська рада, проводяться батьківські збори, тренінги, під час яких надається багато інформації про школу і виховання дітей, надається допомога при розв’язанні складних проблем з виховання дітей, залучаються до цього процесу психологи Чеської неурядової гуманітарної організації «Людина в біді» , медичний працівник ФАПу с.Нетайлове, працівники правоохоронних органів. Виховна робота висвітлюється на сторінці Facebook. Але виховна робота була б ще на вищому рівні, якби батьки більш активно приймали участь в роботі шкільних гуртків, виховних заходах, екскурсіях тощо.

Виховна робота в школі відбувається за напрямками: національно-патріотичне виховання, пропаганда здорового способу життя, краєзнавча робота, художня самодіяльність, декоративно – прикладне мистецтво. В школі проводяться заняття з народознавства (вчитель Чоста Г.М., Смаженко К.О.) .Учні знайомляться з побутом, традиціями, звичаями, обрядами українського народу. Щороку проводять обряд щедрування в с. Нетайлове, свято вишиванки, День рідної мови, День української писемності та мови, квести, інтелектуальні ігри, вікторини, приймають участь у всеукраїнському конкурсі «Соняшник». Проходить шкільний конкурс «Дивовижний українець», під час якого учні вивчають історію свого народу.

В школі оформлено стенди з історії Донецької області, історії школи, символів держави і українського народу, свята вишиванки, краєвидів рідної нетайлівщини.

Були організовані туристичні поїздки учнів до Запорізької Січі, Петриківки, козацького хутору Галушківка, Святогір'я. Але, як відмітили учні та їх батьки, організовується недостатньо екскурсій по рідному краю з метою кращого пізнання своєї Батьківщини. Є батьки, які відмітили те, що не всі мають можливості відпускати дітей у екскурсійні поїздки. Це пов'язано з матеріальними статками батьків.

На уроках, у виховній роботі з предметів вчителі Саєнко М.М., Фірсова Л.М., Мікуліч Н.О., Сікач Н.П. приділяють велику увагу формуванню в учнів рис громадянина держави Україна.

Саєнко М.М. створює разом з учнями матеріально-технічну базу, яка використовується у виховній роботі. Традиційно проходять змагання з настільного тенісу, шахів , шашок, міні-футболу. Улюбленими стали «Козацькі забави», олімпійська неділя . Учні приймають активну участь і займають призові місця в районних спортивних змаганнях. Учень Іволга Євген став учасником обласних виставок з декоративно-ужиткового мистецтва, а у 2019 році зайняв перше місце в районній олімпіаді з трудового навчання. У жовтні місяці провів майстер-клас для вчителів трудового навчання.

Фірсова Л.М. зібрала матеріал і використовує на уроках , позакласних заходах «Рослини - символи українського народу», проводить уроки доброти, бесіди і практичні заняття з питань здорового способу життя. Учні приймають участь в районних , обласних виставках конкурсах і займають призові місця: «Тварини - наші друзі», «Первоцвіт» (Бойчук А., Бойчук О., Іванченко А.).

Велику роботу проводить вчитель історії Мікуліч Н.О. з патріотичного виховання: уроки-мужності, уроки - пам'яті, лінійки – слави. Проводить тематичні виставки історичних матеріалів, робіт учнів.

На уроках художньої культури і в позакласній роботі формує естетичні смаки вчитель Сікач Н.П.. Школа кожного свята запрошує жителів села Нетайлове на святкові концерти.

У школі належним чином забезпечені умови для творчого розвитку учнів. Цьому сприяє гурток декоративно – прикладного мистецтва «Ґрона калини», керівник Бойчук Х.М.. Активну участь у роботі гуртка приймає Бойчук С.Ф.. Ця робота охоплює максимальну кількість бажаючих дітей: петриківський розпис, малювання, саморобки. У школі постійні виставки робіт учнів , а ще є традиція - дарувати свої роботи гостям . До кожного свята діти прикрашають школу, роблять куточки «Пора року».

Велику роботу з виховання учнів школи проводить бібліотекар Касілова О.Л.. Разом з учнями Олена Леонідівна створила у бібліотеці атмосферу цікавості, знань, краси. Любові до книги. Саме тому діти кожної перерви біжать до бібліотеки «Сонечко». Тут є затишні куточки для читання , відпочинку, ігор, інтелектуальний куточок. Оформлені тематичні куточки літератури . Працюють юні бібліотекарі, які хочуть у майбутньому опанувати професію бібліотекаря. У 2019 році Олена Леонідівна зайняла перше місце у районному конкурсі бібліотек.

Завдяки волонтерам організації «Людина в біді» в школі створена творча кімната, де проводяться уроки , заходи, заняття гуртка декоративно-прикладного мистецтва.

Класні керівники створюють у школі атмосферу взаємної доброзичливості, взаємоповаги, взаємодопомоги і вважають це не тільки професійним обов’язком, а й систематичним процесом взаємодії. Більшість дітей почувають себе захищено і комфортно в своїх класних колективах.

Вчителі використовують індивідуальний підхід до учнів при визначенні завдань та видів діяльності під час планування виховної роботи.

У школі працює орган учнівського самоврядування – дитяча організація «Відродження». Створена ще у 1995 році. Має великий досвід. Діти приймають активну участь в суспільному житті школи: управлінні та організації дозвілля, але не завжди ця робота збудована на основі принципів демократії, гласності і плюралізму.

Виховна робота в закладі сприяє формуванню світогляду і активної життєвої позиції учнів. У школі проводяться заходи, які збуджують чутливість до людської біди, формують у дітей такі якості: людяність, порядність, чесність, справедливість. Тобто учні школи орієнтовані на формування у них позитивних рис характеру.

Більшість учителів-люди творчі, які працюють над своїм самовдосконаленням і саморозвитком, тому що основою педагогічної майстерності вважають професійну компетентність.

В школі проводиться робота, направлена на усунення недоліків родинного виховання та негативного впливу оточуючого середовища, хоча проводиться ця робота несистематично.

У школі існує виховна програма, але в її опрацюванні не завжди беруть спільну участь батьки, учні, класні керівники.

Під час планування виховних заходів особлива увага приділяється тематиці заходів, які спрямовані на формування в учнів чіткої громадянської позиції, високих особистісних моральних якостей. Але не всі класні керівники з повною відповідальністю підходять до підготовки та проведення таких заходів.

Недостатня увага приділяється виховним заходам направленим на збереженням навколишнього середовища, покращення довкілля.

с. Нетайлове. Нетайлівський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад

МОНІТОРИНГ